КРАСНОРЕЧИЕ

КРАСНОРЕЧИЕ

КРАСНОРЕЧИЕКРАСНОРЕЧИЕ, -я, ср. 1. Дар хорошо и красиво говорить. Искусство красноречия. 2. То же, что риторика (в 1 знач.).

 

краснобайство, красногвардеец, краснодеревец, краснокожий, красно-коричневые, краснолесье, краснолицый, краснопёрый, красноречивый, КРАСНОРЕЧИЕ, краснота, краснотал, краснофлотец, краснощёкий, краснуха