ШУМЛИВЫЙ
ШУМЛИВЫЙ, -ая, -ое; -ив. Склонный шуметь, производящий шум (в 1 знач.). Шумливые дети. Шумливая ватага. I) сущ, шумливость, -и, ж.
шуба1,
шуба2,
шубейка,
шуга,
шугать,
шулер,
шум,
шуметь,
шумиха,
ШУМЛИВЫЙ,
шумный,
шумовик,
шумовка,
шумовой,
шумок