УБАЮКАТЬ
УБАЮКАТЬ, -аю, -аешь; -анный; сов., кого-что. 1. см. баюкать. 2. То же, что усыпить (в 4 знач.) (разг.). У. чью-н. совесть.
тяп:,
тяпать,
тяпка,
тяпнуть,
тятя,
у1,
уазик,
убавить,
убавиться,
УБАЮКАТЬ,
убаюкивать,
убедительный,
убедить,
убедиться,
убежать