ВОРОНИТЬ
ВОРОНИТЬ, -ню, -нишь; несов., что. То же, что чернить (в 3 знач.). В. сталь. || сущ. воронение, -я, ср.
ворог,
ворожба,
ворожея,
ворожить,
ворон,
ворона,
воронёнок,
воронёный,
воронить,
ВОРОНИТЬ,
ворониха,
воронка,
воронкообразный,
вороной,
ворот